Зміст програми модуль 3.

Модуль 3. Лікарські засоби, що впливають на функції органів, обмінні процеси та імунітет

Змістовий модуль 6. Лікарські засоби, що впливають на систему крові.

 Тема 1. Лікарські засоби, що регулюють кровотворення

Види анемій та підходи до корекції анемій. Класифікація лікарських засобів, що регулюють кровотворення.

Стимулятори еритропоезу: препарати заліза для ентерального та парентерального застосування, вітаміни, еритропоетини, засоби, які містять кобальт, мідь, магній. Механізм дії, фармакокінетика, особливості застосування та фармакобезпека.

Загальна характеристика інгібіторів еритропоезу, особливості дії та застосування.

Харакетристика стимуляторів лейкопоезу та колонієстимулювальних факторів. Фармакодинаміка, особливості застосування та фармакобезпека.

Інгібітори лейкопоезу (меркаптопурин, бусульфан), особливості дії та застосування.

 

Тема 2. Лікарські засоби, що впливають на процеси згортання крові

Загальна характеристика та класифікація лікарських засобів, що впливають на процеси згортання крові.

Засоби, що знижують згортання крові (антитромботичні засоби):

-       антикоагулянти прямої дії (гепарин, надропарин кальцію, еноксапарин натрію, дальтепарин натрію);

-       антикоагулянти непрямої дії (варфарин, феніндіон);

-       фібринолітичні засоби (стрептокіназа, альтеплаза);

-       антиагреганти (клопідогрель, тиклопідин, кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол).

Фармакодинаміка, особливості застосування, побічні ефекти та фармакобезпека.

Засоби, що підвищують згортання крові (гемостатичні засоби):

-       коагулянти прямої (фактори згортання крові) та непрямої дії (менадіон);

-       інгібітори фібринолізу (кислота амінокапронова, кислота транексамова). Особливості дії, застосування.

-       гемостатичні засоби синтетичного (кальцію хлорид, етамзилат) та природного походження (листя кропиви, екстракт водяного перцю);

-       гемостатичні засоби для місцевого застосування;

-       засоби для підвищення в’язкості крові.

Фармакодинаміка, особливості застосування, побічні ефекти та фармакобезпека.

Поняття про венотропні засоби, їх класифікація, особливості застосування та фармакобезпека.

 

Змістовий модуль 7. Лікарські засоби, що впливають на функції органів дихання

 

 Тема 3. Протикашльові та відхаркувальні засоби

Протикашльові засоби (кодеїну фосфат, глауцину гідрохлорид, бутамірат, преноксдіазин). Загальна характеристика, класифікація, умови раціонального застосування.

Відхаркувальні засоби (експекторанти), класифікація: секретомоторні (корінь алтею, корінь солодки, листя подорожнику, листя плюща, калію йодид, гвайфенезин); муколітики (амброксол, ацетилцистеїн, карбоцистеїн); сурфактанти (порактант альфа). Фармакодинаміка, показання до застосування. Особливості дії та застосування комбінованих протикашльових та відхаркувальних засобів.

 

Тема 4. Лікарські засоби для лікування бронхіальної астми та набряку легень

Сучасні підходи до лікування бронхіальної обструкції.

Класифікація бронхолітичних засобів:

-         бета₂-адреноміметики (сальбутамол, сальметерол, фенотерол);

-         М-холіноблокатори (іпратропію бромід, тіотропію бромід);

-         міотропні засоби (теофілін).

Фармакодинаміка, особливості застосування, фармакобезпека та порівняльна характеристика бронхолітиків.

Загальна характеристика та особливості застосування протиалергічних засобів, глюкокортикоїдів та селективних антагоністів лейкотриєнових Д₄-рецепторів у лікуванні бронхіальної астми. Поняття про небулайзерну терапію.

Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень (маніт, фуросемід, кисень, спирт етиловий), механізм дії при набряку легень, умови застосування.

 

 

Змістовий модуль 8. Лікарські засоби, що впливають на функції органів травлення.

 

 

Тема 5. Лікарські засоби, що регулюють апетит та секреторну функцію шлунка

Класифікація лікарських засобів, що впливають на апетит.

Засоби, що підсилюють апетит центральної (ципрогептадин, триметабол) та периферичної дії (трава полину, деревію, золототисячнику, збір апетитний). Механізм дії, особливості застосування та фармакобезпека.

Засоби, що знижують апетит (анорексигенні) центральної та периферичної дії (орлістат). Механізм дії, особливості застосування та фармакобезпека.

Класифікація лікарських засобів, що регулюють секреторну функцію шлунка.

Загальна характеристика та особливості застосування засобів, що підсилюють секрецію залоз шлунка (пепсин).

Загальна характеристика, класифікація, особливості застосування засобів, що знижують надмірну секрецію залоз шлунку.

Інгібітори Н⁺,К⁺-АТФази (омепразол, лансопразол, рабепразол, пантопразол), механізм дії, показання до застосування та фармакобезпека.

Блокатори Н₂-гістамінових рецепторів (ранітидин, фамотидин), фармакодинаміка, застосування та фармакобезпека.

М₁-холіноблокатори, механізм противиразкової дії, особливості застосування та фармакобезпека.

Антихелікобактерні засоби (метронідазол, хелікоцин, тинідазол, препарати вісмуту) у лікуванні виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки. Фармакодинаміка, особливості застосування та фармакобезпека.

Характеристика гастропротекторів (мізопростол, метилурацил), фармакодинаміка, показання до застосування та фармакобезпека.

Антацидні засоби, особливості дії та показання до застосування, фармакобезпека.

Комбіновані противиразкові препарати (гастрофіт, клатінол, пілобакт нео), особливості дії та застосування.

 

Тема 6. Лікарські засоби, що впливають на моторну функцію шлунку

Класифікація лікарських засобів, що впливають на моторну функцію шлунку.

Механізм дії та класифікація блювотних засобів. Особливості застосування та фармакобезпека.

Протиблювотні засоби (метоклопрамід, домперидон, дименгідринат, ондасетрон, тропісетрон, галоперидол), механізм дії, показання до застосування та фармакобезпека.

Фармакологічна характеристика прокінетиків, особливості дії та застосування.

 

Тема 7. Лікарські засоби, що впливають на секреторну функцію підшлункової залози

Класифікація лікарських засобів, що призначаються при порушенні екскреторної функції підшлункової залози.

Фармакологія засобів, що стимулюють секрецію підшлункової залози.

Класифікація, особливості дії, застосування, фармакобезпека лікарських засобів замісної терапії при захворюванні підшлункової залози (панкреатин, креон, панзинорм, солізим). Комбіновані препарати, які поліпшують травлення, критерії вибору та особливості застосування.

Лікарські засоби, що пригнічують секреторну функцію підшлункової залози (апротинін). Механізм дії, показання до застосування, фармакобезпека.

 

Тема 8. Гепатотропні засоби

Загальна характеристика та класифікація гепатотропних засобів.

Характеристика жовчогінних засобів, їх класифікація.

Класифікація, характеристика дії та особливості застосування лікарських засобів, що стимулюють утворення жовчі (холосас, фламін, алохол), фармакобезпека.

Характеристика холекінетиків (магнію сульфат), особливості дії та застосування.

Холеспазмолітики (платифіліну гідротартрат, дротаверин, мебеверину гідрохлорид), особливості дії та застосування.

Холелітолітичні препарати (хенодеоксихолева кислота, урсодеоксихолева кислота), механізм дії та фармакобезпека.

Характеристика та класифікація гепатопротекторних засобів:

-         рослинного походження (силімарин, екстракт артишоку);

-         тваринного походження (ербісол);

-         вміщуючі есенціальні фосфоліпіди (есенціале);

-         вміщуючі амінокислоти (адеметіонін, гепасол, глутаргін, орнітин);

-         синтетичні засоби (антраль, бетаїну цитрат, тіотриазолін, ліпоєва кислота);

Фармакологічні ефекти, особливості застосування та фармакобезпека.

 

Тема 9. Лікарські засоби, що регулюють моторну функцію кишківника

Підходи до класифікації послаблювальних засобів, загальна характеристика.

Рослинні послаблювальні засоби (сенадексин), особливості дії та застосування.

Синтетичні засоби послаблювальної дії (бісакодил, натрію пікосульфат,), особливості дії та застосування.

Осмотичні послаблювальні засоби (лактулоза, макрогол), особливості дії та застосування.

Сольові послаблювальні засоби (магнію сульфат), особливості дії та застосування.

Засоби, що розм’якшують калові маси та збільшують об’єм вмісту кишківника (насіння подорожника яйцеподібного), особливості дії та застосування.

Поняття про вітрогінні засоби (плоди кропу, симетикон). Фармакодинаміка. Показання до застосування.

Антидіарейні засоби, класифікація

-            вяжучі (плоди чорниці, плоди черемхи, трава звіробою, вісмуту субцитрат);

-            адсорбувальні засоби (вугілля активоване, діосмектит);

-            регулятори рухової активності (лоперамід, октреотид);

-            кишкові антисептики (ніфуроксазид);

-            регулятори кишкової мікрофлори (лінекс, лактобактерин, ентерол).

Фармакодинаміка, показання до застосування та фармакобезпека.

 

 

Змістовий модуль 9. Лікарські засоби, що впливають на обмінні процеси та  імунітет. Протиалергічні засоби

 

Тема 10. Протиалергічні засоби

Поняття про алергічні реакції. Роль гістаміну в алергічних реакціях.

Класифікація протиалергічних засобів:

-         блокатори Н1-гістамінових рецепторів (дифенгідрамін, мебгідролін, диметинден, цетиризин, лоратадин, левоцетиризин, фексофенадин, левоцетиризин);

-         мембраностабілізатори (кромогліциєва кислота, кетотифен);

-         глюкокортикоїди (будезонід, мометазону фуроат, дексаметазон);

-         селективні антагоністи лейкотриєнових рецепторів (монтелукаст).

Механізм дії, фармакодинаміка, показання до застосування, побічні ефекти. фармакобезпека. Порівняльна характеристика фармакологічних груп та окремих представників між собою.

 

Тема 11. Коректори тканинного обміну. Біогенні стимулятори. Препарати для парентерального живлення та плазмозамінні препарати

Препарати, що покращують метаболізм та енергозабезпечення тканин, зменшують явища гіпоксії (аденозин трифосфат, інозин, триметазидин, кокарбоксилаза), фармакодинаміка, показання до застосування, фармакобезпека.

Препарати, що поліпшують трофіку і процеси регенерації тканин (цитохром С), фармакодинаміка, показання до застосування, фармакобезпека.

Хондропротектори (глюкозамін, хондроїтин, гіалуронова кислота), механізм дії, показання до застосування, фармакобезпека.

Біогенні стимулятори (екстракт алоє рідкий, скловидне тіло), фармакодинаміка, показання до застосування, фармакобезпека.

Препарати для парентерального живлення, класифікація, фармакодинаміка, показання до застосування, фармакобезпека.

Плазмозамінні препарати, класифікація, фармакодинаміка, показання до застосування, фармакобезпека.

 

Тема 12. Препарати, що регулюють імунітет

Імуностимулятори, класифікація:

-         препарати мікробного походження (бронхомунал);

-         препарати тимусу (тималін);

-         інтерферони (природний інтерферон альфа, інтерферон бета);

-         індуктори інтерферону (інозин пранобекс);

-         імуноглобуліни (людський полівалентний імуноглобулін);

-         препарати рослинного походження (препарати ехінацеї);

-         синтетичні препарати (левамізол, метилурацил, оротова кислота).

Фармакодинаміка, особливості застосування та фармакобезпека препаратів імуностимуляторів.

Особливості дії та застосування імунодепресантів (імуносупресорів), класифікація:

-         цитостатики (азатіоприн, циклофосфамід, меркаптопурин);

-         моноклональні антитіла (базиліксимаб, лефлуномід);

-         антибіотики;

-         препарати золота;

Побічні ефекти та фармакобезпека імунодепресантів.

 

Модульний контроль 3.